Діапазони, їх читання і мислення діапазонами

Опубліковано
27.04.2021
Оновлене
27.04.2021
что такое диапазоны

Що таке діапазон

Діапазон — це спектр рук, які можливі у вашого суперника, враховуючи його позицію, стиль гри і дії в роздачі.

Спробуємо пояснити на простому прикладі. Уявіть, що ви сидите за столом, на якому гравець з утг робить рейз. Чи можете ви з упевненістю сказати, що у нього АК або АА? Звичайно ні. Але можна бути впевненим, що ці руки є в його діапазоні (спектрі відкриття з утг). Усі стартові руки, які він міг рейзити з утг — це його діапазон відкриття з утг.

Ви можете зустріти два види діапазонів при обговоренні роздач і в покерних відео.

  1. Діапазон відкриття. Це той спектр стартових рук, з якими опонент може входити в гру.
  2. Діапазон продовження. Це руки, з якими суперник продовжить грати після ваших дій на певному борді.

Друге вимагає невеликого пояснення. Наведемо приклад. Ваш суперник відкривається на мп, ви кол. Випадає борд АQ9 веселкою. Опонент робить контбет, ви рейз, опонент кол. Що у нього може бути?

У його спектрі відкриття з мп є будь-яка з карт на борді. Але також є середні/низькі одномасні конектори. Без флеш дро з трьома оверкартами на столі він не став би колувати. Отже, ці категорії рук можна сміливо виключити. З цього отримуємо діапазон продовження — спектр відкриття мінус одномасні конектори нижче дев’яток.

Мислення діапазонами

Кожен успішний гравець мислить діапазонами. Не переживайте, трохи практики, і ви будете робити це автоматично. Процес адаптації може спростити те, як ви будете запам’ятовувати і уявляти собі спектри опонентів. Існує два основних способи.

Буквений запис

Діапазони карт записуються в такому вигляді:

  • Пари: 44+, ТТ+;
  • Конектори: 54+, 98 + ;
  • Гап-конектори: 75+, Т8 + ;
  • Тузи: А9+, AJ+.

Коли хочуть вказати, що це одномасні карти, в кінці ставлять букву «s» (АКѕ, 98s+). Якщо карти різномасні, ставлять «о» (54о+, 75о+). Коли масть не важлива, букв не ставлять.

Візуалізація

Графічне зображення діапазонів легше запам’ятати і коригувати прямо під час гри. Саме так зображуються спектри у всіх покерних калькуляторах.

Як тільки ви почнете використовувати калькулятори, ви самі зрозумієте, наскільки зручний такий спосіб візуалізації спектрів рук.

Комбінаторика рук

Коли дивишся на записи (або зображення) діапазонів рук, може скластися помилкове враження, що у опонента є однакова ймовірність кожної руки iз спектру. Але це не так. Для різних рук можлива різна кількість комбінацій.

  • Кишенькові пари — 6 варіантів (здесь желательно графика с примером, 6 рисунков, т.к. буквами не наглядно совсем).
  • Одномасні руки — 4 варіанти (по одній на кожну масть).
  • Різномасті руки — 12 комбінацій.

Як бачите, кількість різномасних комбінацій однієї руки в 3 рази перевищує одномасні. Це потрібно враховувати при оцінці рук опонента.

 

 

Лінійні та полярні діапазони

Щоб краще розуміти спектри опонентів, вам потрібно знати про два основних способи формування діапазонів.

  1. Лінійний. Це означає, що в спектрі опонента будуть тільки руки, які він розігрує на  велью.
  2. Полярний. У цьому діапазоні крім велью рук будуть блефові. Це робиться для того, щоб опонентам було складніше «прочитати» комбінацію.

Можуть траплятися і змішані варіанти, зміщені в одну зі сторін: велью або блефу.

Полярні і змішані спектри вам майже не попадатимуться на низьких лімітах, але для повноти картини вам краще дізнатися про це відразу.

Читання діапазонів

Головний інструмент для оцінки діапазону опонента — це програми збору статистики (найпоширеніші – Holdem Manager, Poker Tracker). Якщо ви бачите, що опонент відкривається рейзом з утг в 15% випадків, отже, при лінійному спектрі він розігрує 15% своїх кращих рук. Можна зайти в покерний калькулятор і подивитися їх.

З полярними діапазонами складніше. Якщо ви бачите, що у опонента є блефовий спектр (і ви не на мікролімітах), значить, він поляризує свій діапазон і простим «лінійним» обчисленням ви не зможете його дізнатися. Тут потрібно більше враховувати вашу історію рук, і з неї намагатися зрозуміти спектр.

Але є невелика підказка: зазвичай діапазон поляризується дрібними одномасними конекторами, гап-конекторами і парами. Справа в тому, що у цих рук є хоч якесь велью, тому їх часто використовують в якості «балансу». Ви можете враховувати цю інформацію при побудові поляризованого спектру опонента.

Якщо у вас немає статистики на гравця (або ви не користуєтеся софтом), то в першу чергу визначте його стиль гри. Хто перед вами: ЛАГ, ТАГ або ще хтось? Якщо стиль гри опонента приблизно схожий з вашим, ви, для початку, можете покласти його на ваш спектр відкриття. Якщо його гра відхиляється в лузову або тайтову сторону, корегуйте діапазон відповідно. Поступово ви все зможете зрозуміти.

Що стосується спектрів продовження, то тут методика така ж: спирайтеся на статистику, а якщо її немає – на спостереження.

Практичне застосування

Коли ви навчилися визначати діапазон опонента і приблизно оцінювати свої шанси на виграш – це вже добре. Але які вони, ці шанси?

Вирахувати точне еквіті (шанс на виграш) своєї руки проти спектра рук (навіть вузького) звичайній людині не під силу. Для цього існують покерні калькулятори. Звичайно,ви не зможете точно запам’ятати кожну руку проти усіх рук. Але через деякий час запам’ятаєте основні шанси на різних типах бордів проти спектрів відкриття з певної позиції.

Є менш точний, але непоганий спосіб. Якщо до моменту розрахунку спектр продовження опонента вже досить вузький, можна застосувати комбінаторику і порахувати, скільки там ймовірних одномасних рук, різномасних і пар. І порівняти, скільком комбінаціям ви програєте, а у скількох виграєте. Якщо ви виграєте в більшій кількості разів, можна грати. Але недолік такого методу в тому, що, якщо в спектрі багато рук, швидко порахувати не вийде. Діапазон повинен бути досить вузьким.

Помилки при оцінці спектрів

Головна помилка — підстроювання діапазонів під борд. Наприклад, ви поклали опонента на певний спектр, і тут він раптом робить рейз на флопі, який (за вашою оцінкою) йому не підходить. І ви тут же починаєте малювати собі в розумі страшні картини і додаєте в діапазон те, що підходить під флоп. Але цього робити не можна. Ніколи не змінюйте спектр, на який поклали суперника відразу.

Ще один момент пов’язаний з оцінкою діапазону в калькуляторі за відсотками. Обов’язково робіть невеликі поправки. Справа в тому, що калькулятор вважає, що усі вже пішли ол-ін і не враховує грабельнiсть рук. У реальних спектрах буде більше одномасних тузів і конекторів, а різномасних зв’язок — менше.

І враховуйте ліміти, на яких граєте. Цілком можливо, що ви зіткнулися не з полярним діапазоном, а з поганим гравцем, якщо ви граєте мікроліміти.

Резюме

Мислення діапазонами — одна з найважливіших покерних концепцій. Якщо ви її не освоїте, то про плюсову гру на пристойному рівні можна забути. Не варто боятися — все виглядає страшним тільки спочатку. Але ви ж не думали, що ми вам покажемо чарівну кнопку, правда? Зовсім небагато практики, і ви вже забудете, як все це виглядало на старті навчання.

До цього матеріалу коментарі отстутствуют
Ви можете бути першим, хто залишить тут коментар
Тільки зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі